Загальне

На території Нижньоворітської громади, на межі Львівської та Закарпатської областей, запустили першу в області вітрову електростанцію. Вона оснащена турбіною потужністю 4,8 МВт. Про це Суспільному розповіла заступниця директора зі зв’язків з громадськістю ТОВ “Френдлі Віндтехнолоджі” Ольга Поштак. За її словами, вітроелектростанцію під'єднали до електромережі і, відповідно до технічного регламенту, зараз проводять контроль і перевірку коректності роботи всього обладнання. Станом на 31 липня ВЕС виробила 98 тисяч кВт-год електроенергії. Ольга Поштак зазначила, що ця вітротурбіна може забезпечити електроенергією до 3000 домогосподарств. Вітротурбіна має висоту башти 120 метрів і діаметр ротора — 152 метри. За таких технічних характеристик вона є "вітротурбіною середнього розміру", порівняно з іншими вітротурбінами, що наразі працюють в Україні. За словами Ольги Поштак, будівництво та запуск вітроелектростанції погодили з провідними фахівцями, екологами та орнітологами. Що кажуть екологи про встановлення вітроелектростанцій в гірських масивах Щоб з’ясувати вплив на довкілля встановлення ВЕС в гірких районах Закарпаття, Суспільне звернулося за коментарем до кандидатки біологічних наук, доцентки кафедри зоології УжНУ, експерт-екологині ГО "Екосфера" Оксани Станкевич-Волосянчук. За її словами, перша вітроустановка вітропарку "Островський" на території Нижньоворітської ТГ знаходиться при автодорозі М06 "Київ-Чоп". Загалом заплановано встановити 16 вітроустановок загальною потужність усього вітропарку 80 МВт. Оксана Станкевич-Волосянчук зауважує, що проєкти з розвитку вітроенергетики, які плануються до реалізації на Карпатському високогір’ї, на думку переважної більшості моїх науковців, є надзвичайно загрожуючими для природи і кліматична користь від них не виправдовує втрат, який зазнає довкілля. За словами екологині, ці проєкти не підтримуються жодною із знаних та впливових природоохоронних організацій в Україні. Адже головною метою розвитку відновлювальних джерел енергії є збереження природи та клімату, а не знищення природних екосистем, які забезпечують нам цілком безкоштовно цілий ряд екосистемних послуг, зокрема кліматичних. Високогір’я Українських Карпат є важкодоступним, облаштування будівельних майданчиків на високогір’ї потребує спеціального прокладання доріг до полонин, часто, через заповідні території, зокрема на Полонині Рівна (заказник загальнодержавного значення "Тур’є-Полянський") та на Верховинському Вододільному хребті (заказник місцевого значення "Привододільний"), завдаючи шкоди охоронюваним об’єктам природно-заповідного фонду. Оксана Станкевич-Волосянчук відзначає гігантизм проєктів ВЕС у Закарпатті та децентралізацію об’єктів електрогенерації як спосіб уникнення гігантизму. За її словами, реалізовані проєкти ВЕС у сусідній Львівщині: ВЕС Старий Самбір 1 (13,2 МВт), ВЕС Старий Самбір 2 (20,7 МВт), Орівська ВЕС (54 МВт). Ці ВЕС мають до десятка вітроустановок, не більше. Перші дві ВЕС розташовані на пагорбах над м. Старий Самбір (висота понад 400 м над р. м., а Орівська ВЕС — на висоті понад 700 м над р. м. над с. Орів. Джерело: Суспільне:Новини